Проаналізували та підсумували результати проекту “Залізна українізація” за 2023 рік.
Презентація проекту “Залізна українізація” відбулась 21 лютого 2023 року. Тоді ж було представлено дорожню карту та оголошено загальні терміни реалізації – впродовж трьох років.
За мету проекту покладено не лише декомунізацію назв роздільних пунктів (станцій) та регіональних філій, але й фундаментальні зміни в експлуатаційній документації – це зміна кілометражу з початковою точкою від станції Київ-Пасажирський, написи та позначення на вагонах у відповідності до європейських стандартів, використання у проїзних документах державної та міжнародної (англійської) мови тощо. Про це детально писали раніше.
Для кожної задачі було також визначено свій дедлайн. Тож, згадаємо їх та визначимо етап реалізації.
Одразу із презентацією програми було оголошено про початок голосування за нові назви двох регіональних філій у мобільному застосунку “Дія”. Більшість українців обрали наступні варіанти: Південно-Західну залізницю перейменувати у Центральну залізницю (417,2 тис. голосів); для Південної залізниці – Харківська залізниця (335,6 тис. голосів).
На фоні голосування залізничники обурилися, що назви обиратимуть всі українці, а не лише представники галузі. Мов, саме залізничникам відома специфіка та історія кожної з залізниць (регіональних філій), а також регіональні особливості. І це матиме беззаперечне обґрунтування щодо доцільності обрати саме цю назву.
І вони певно мають рацію, адже для звичайних пасажирів та користувачів послугами залізниці немає ніякого значення до походження їх назв – аби везли безпечно та вчасно. Для них це все Укрзалізниця й досить.
Як всім відомо, зміни не впровадили, а більшість українців скоріше забули про це голосування.
Термін: 2023 рік. Стан – не реалізовано.
Насправді, робота в цьому напрямку не стоїть на місці. За 2023 рік наказами Укрзалізниці було змінено назву низки зупиночних платформ, що мали назву з прив’язкою до кілометражу. Так, наприклад, 224 км на Харківщині перейменували у з.п. Уди.
Лідером зі зміни назв є Одеська залізниця. Також там окрім перейменування зупиночних пунктів одразу взялись за зміну назви станції Первомайськ-на-Бузі. Їй повернули історичну назву Голта. Ми про це писали окремо. Процес зміни назв триває і надалі.
Термін: 2023-2024 роки. Стан – в процесі.
Наприкінці 2023 року в мережі поширилося обурення, що у квитку на поїзд міжнародного сполучення замість державної мови – російська. Фахівці пояснили, що це було цілком доцільно в рамках Угоди про міжнародне пасажирське сполучення, але є неприпустимим за рік війни з росією. Ситуацію назвали технічною помилкою та швидко виправили.
До речі, в липні 2023 року Укрзалізниця презентувала нову форму електронного проїзного документа у відповідності до міжнародних стандартів з двома мовами – українська та англійська. Обіцяли впровадити до кінця 2023 року. Стан – не реалізовано.
Окрім напису #залізно_веземо на старих вантажних вагонах жодних змін не побачили. Єдине що є у спогадах – QR-код на пасажирських вагонах, що прямують у прямому безпересадковому сполученні до Варшави. Якщо ми щось прогледили або вам відомо про розробку нових стандартів, пишіть у коментарях.
Термін: 2023 рік. Стан – не реалізовано.
Позначка “Ч” на вхідних та вихідних світлофорах відповідає за парний напрямок руху (рос. – четньій). Згідно плану передбачається змінити “Ч” на “П”, що є логічним у контексті мови. На залізницях України позначку “П” передбачено також на попереджувальних та повторювальних світлофорах, але суттєво на сприйняття це вплине, як дехто вважає.
Поки зміни в цьому напрямку у процесі своєї діяльності я не побачив, хоча це питання обговорюють. Тому, вважатимемо що в процесі.
Термін: 2023-2024 роки. Стан – в процесі.
Всі дороги ведуть до Києва. Точніше, від станції Київ-Пасажирський. Саме її обрали за початкову точку, що цілком очікувано. Процес реалізації завдання дуже трудомісткий, оскільки передбачає перегляду всіх можливих документів та схем (а їх дуже багато), а також заміну вказівників кілометру безпосередньо вздовж колії. Також локомотивним бригадам, черговим по станції, диспетчерам та іншим працівникам, що приймають безпосередню участь в перевізному процесі доведеться наново вивчати кілометрову прив’язку в межах своїх посадових обов’язків.
Термін: 2023-2025 роки. Стан – в процесі.
Процес українізації залізниці є досить складним і повинен мати чітко визначену послідовність, оскільки реалізація кожного з підпунктів передбачає внесення змін в технічну документацію. Як правило, це одні й ті самі документи. Наприклад, перейменування станцій передбачає зміни в тарифному керівництві, договорах, технічно-розпорядчому акті (ТРА); змін позначок світлофорів та кілометражу додатково передбачає зміни в схемах, інструкціях; зміна назви регіональної філії передбачає зміни в усіх документах. Додатково, у разі змін позначень на світлофорах повинні вводитися відповідні зміни в Інструкцію з сигналізації на залізницях України.
Тому, все повинно виконуватися поступово та накопичуватися, надаватися працівникам для ознайомлення та вивчення, а після завершення кожного – вводитися в дію одночасно.
На жаль, деякі зміни вже реалізуються (наприклад, зміни в назвах роздільних пунктів) і в подальшому вимагатиме додаткових виправлень практично аналогічної технічної документації. Але у цьому є і позитивна сторона – зміни відбуваються незважаючи на війну.
Авторський матеріал. Думка автора може відрізнятися від загальної.
5Харків-Пас. | Івано-Франківськ |
Запоріжжя | Тернопіль |
Чернівці | Луцьк |