Дизель та електропоїзди залучаються до виконання важливої соціальної функції – забезпечення мобільності населення між між містами, селищами та регіонами. Приміське сполучення є найпоширенішим видом залізничного сполучення, до якого залучаються дизель та електропоїзди. Вони відрізняються нижчим рівнем комфортності та швидкістю. Завдяки конструкції, місткість вагонів легко може змінюватися в залежності від попиту – як правило, поїзди курсують у складі від 3 до 9 вагонів. В Україні є також поширеною практика з експлуатації дизель та електропоїздів у складі від 2 до 12 вагонів.
Сьогодні дизель та електропоїзди вийшли далеко за межи приміського сполучення. Сучасний рухомий склад використовується у регіональному та швидкісному сполученні, який відрізняється вищим рівнем комфорту та сервісу, а також швидкістю перевезень.
Для прикладу, нові дизель-поїзди ДПКр3 широко використовуються у якості регіональних експресів, про що ми писали раніше у публікації Дизель-поїзд ДПКр-3: рушій регіонального сполучення.
До регіонального сполучення також було залучено модернізовані на власних потужностях Укрзалізниці дизель та електропоїзди, що вийшли на маршрути Вінниця – Одеса, Вінниця – Коростень, Харків – Дніпро, Київ – Фастів тощо (які розглянемо у другій частині статті).
В рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 в Україні з’явився перший швидкісний електропоїзд ЕКр1, який сьогодні сполучає мешканців столиці з обласними центрами.
Щодня сотні тисяч пасажирів користуються рухомим складом залізничного транспорту і не кожен здогадується, що багато з поїздів було розроблено та вироблено саме в Україні.
- Потужності виробництва
- Рухомий склад Луганського тепловозобудівного заводу
- Рухомий склад Крюковського вагонобудівного заводу
Потужності виробництва
Основними виробниками вітчизняних дизель та електропоїздів є Луганський тепловозобудівний завод (місто Луганськ) та Крюківський вагонобудівний завод (місто Кременчук).
Заснований 3 травня 1896 року німцем Густавом Гартманом Луганський тепловозобудівний завод займався виробництвом магістральних паровозів та тепловозів, а за роки Незалежності оволодів навичками з виробництва нового виду рухомого складу для перевезення пасажирів – дизель та електропоїздів.
У 1977 році Луганським тепловозобудівним заводом було випущено перший уніфікований пасажирський причіпний вагон для приміських поїздів, а згодом з’явилися перші серійні дизель-поїзди локомотивної тяги ДПЛ1 та ДПЛ2, а також електропоїзди ЕПЛ2Т постійного та ЕПЛ9Т змінного струму.
Сьогодні Луганський тепловозобудівний завод зруйнований, а окупанти використовують його приміщення для виробництва зброї у війні проти України.1
Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) було започатковано у 1869 році. Тоді перші будівлі використовувалися для вагонних майстерень Харківсько-Миколаївської залізниці, а сьогодні КВБЗ є основним виробником продукції залізничного рухомого складу – від візків до швидкісних поїздів.
Рухомий склад Луганського тепловозобудівного заводу
Дизель-поїзди ДПЛ1 та ДПЛ2
Поїзди ДПЛ1 (Дизель-Поїзд Луганський 1й тип) та ДПЛ2 (Дизель-Поїзд Луганський 2й тип) було випущено у 2001 році. Вони стали першими серійними дизель-поїздами.
Особливістю поїзда ДПЛ1 є те, що одна голова поїзда – це головний вагон з кабіною управління (що за виглядом відповідає головним вагонам електропоїздів ЕПЛ2Т або ЕПЛ9Т) та місцями для сидіння, а інша – модернізована секція тепловоза 2М62. ДПЛ2 побудований за аналогічним принципом, але у ньому використовувалася модернізована секція тепловозу 2ТЕ116.
Всього було побудовано 6 дизель-поїздів ДПЛ1 та 6 дизель-поїздів ДПЛ2. Дизель-поїзди серії ДПЛ1 до сьогодні експлуатуються на Львівській залізниці, тоді як ДПЛ2 експлуатувалися на Донецькій залізниці.
Дизель-поїзди ДЕЛ-01 та ДЕЛ-02
Дизель-поїзд ДЕЛ-02 (Дизель-поїзд з Електричною передачею Луганський) з електропередачою змінного струму з підрамним розташуванням силового та допоміжного устаткування, дослідний зразок якого був побудований у 2003 році, став третім серійним дизель-поїздом.
ДЕЛ-01 у якості дослідного зразка був побудований раніше, у 1996 році, але у постійній експлуатації не знаходився. Його конструктивні та технічні рішення стали основою для розробки ДЕЛ-02.
Особливостями ДЕЛ-02 є:
- розташування дизель-генераторної установки під кузовом
- електрична передача змінного струму з тягового синхронного генератора, 2 асинхронних тягових електродвигунів АД-906, виправно-інверторний перетворювач частот
- мікропроцесорний блок керування
З 2004 по 2012 рік було побудовано 6 дизель-поїздів. У 2025 році дизель-поїзд ДЕЛ-02-006 після модернізації фахівцями моторвагонного депо Христинівка (Черкащина) вийшов на маршрут Вінниця – Гайворон та Христинівка – Гайворон.
Електропоїзд ЕПЛ2Т
Першим серійним електропоїздом постійного струму став ЕПЛ2Т, побудований у 2001 році. Основою для вітчизняного електропоїзда слугували рішення електропоїзду ЕР2 Ризького вагонобудівного заводу (електричне устаткування) та ДЕЛ-01 (екіпажна частина). Створення ЕПЛ2Т мало на меті заміну електропоїздів ЕР2 Ризького вагонобудівного заводу, які за строком служби підлягали списанню.
На відміну від тривагонних дизель-поїздів ДЕЛ та ДПЛ, у склад поїзда включалися від 6 до 12 вагонів. Вікна у вагонах були блокового типу з безосколкового скла.
З 2001 по 2008 рік було побудовано 35 електропоїздів, які до сьогодні експлуатуються на Донецькій, Придніпровській та Львівській залізницях. Електропоїзди мають дві конструктивні варіації головного вагона: з плоскою кабіною (раннього зразка) та об’ємною (пізнього зразка).
Поїзди серії ЕПЛ2Т пройшли модернізацію на базі Київського електровозоремонтного заводу (КЕВРЗ), завдяки чому у поїзді з’явилися спеціально виділені місця для пасажирів з обмеженими можливостями. Самі вагони облаштовано пандусами та інклюзивними туалетами, з’явилися місця для перевезення велосипедів, а для комфорту пасажирів по салону розміщенні розетки USB/Type-C.
Електропоїзд ЕПЛ9Т
Першим серійним електропоїздом змінного струму став восьмивагонний ЕПЛ9Т, побудований у 2001 році. Як і ЕПЛ2Т, розроблявся з метою замінити застарілі ЕР9. В період з 2001 по 2008 роки було випущено 15 електропоїздів.
Електропоїзди ЕПЛ9Т-006, 007, 008, 009, 011 пройшли модернізацію на базі Київського електровозоремонтного заводу (КЕВРЗ). У салоні встановлено повністю нове обладнання, у тому числі для перевезення пасажирів з обмеженими можливостями (пандуси, інклюзивні туалети, спеціальні місця для проїзду). В вагонах з’явилися розетки USB/Type-C, системи відеоспостереження, місця для перевезення велосипедів.
Рухомий склад Крюковського вагонобудівного заводу
Електропоїзд ЕКр1 “Тарпан”
Першим електропоїздом Крюківського вагонобудівного заводу став двосистемний швидкісний електропоїзд ЕКр1-001 “Тарпан”. Поїзд було виготовлено у 2011 році з нагоди проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012, проте прийняти його у постійну експлуатацію до початку чемпіонату у 2012 році не вдалося. У 2013 році було випущено другий і останній електропоїзд ЕКр1-002. Постійна експлуатація поїздів ЕКр1 почалася у 2014 році.
“Тарпан” є двосистемним електропоїздом, що дозволяє його експлуатацію на електрифікованих лініях постійного та змінного струму. На відміну від свого корейського “конкурента” HRCS2 виробництва Hyundai Rotem, ЕКр1 має лише два моторних вагони та сім проміжних.
Максимальна експлуатаційна швидкість електропоїздів “Тарпан” – 200 км/год.
Дизель-поїзд ДПКр2 “Обрій”
Перший дизель-поїзд ДПКр2 (Дизель-поїзд Крюківський тип 2) КВБЗ було представлено у 2014 році, а з 2015 року прийнято у постійну експлуатацію.
На відміну від всіх інших дизель-поїздів, що курсували мережею залізниць України на той час, ДПКр2 мав підвищений рівень комфорту для пасажирів: наявні місця для проїзду пасажирів з обмеженими можливостями, кліматична установка, відеоспостереження, вакуумні туалети, електронне табло у салоні.
Поїзд обладнаний автоматичною системою контролю роботи всіх систем, у тому числі автоматичного контролю нагріву букс. Головні вагони є моторними, а інші – проміжними. Поїзд був представлений у складі з трьох вагонів, проте передбачав можливість збільшення кількості проміжних вагонів. Максимальна експлуатаційна швидкість поїзда – 140 км/год. Ще однією особливістю дизель-поїзда є можливість експлуатації при температурі від -50°C до +50°C.
На жаль, ДПКр2 було випущено у одному єдиному екземплярі, який до сьогодні експлуатується на Львівській залізниці.
Дизель-поїзд ДПКр3
ДПКр3 (Дизель-поїзд Крюківський тип 3) став першим серійним дизель-поїздом КВБЗ. Перший поїзд було побудовано у 2019 році, який до 2020 року експлуатувався на маршруті Kyiv Boryspil Express. У 2021 році було побудовано ДПКр3-002, 003, 004, а у 2022 році 005 та 006.
ДПКр3 наслідував більшість рішень свого попередника, ДПКр2, проте якщо тип 2-й розроблявся переважно під приміське сполучення, тип 3-й одразу був орієнтований на регіональне сполучення. Вагони було поділено на два рівні комфорту – 1-го та 2-го класу, які було відокремленні між собою тамбурними зонами з дверними перегородками.
Поїзди курсують у складі з трьох вагонів. Максимальна експлуатаційна швидкість поїзда – 140 км/год.
